В Україні стартувала нова судова реформа

4 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (проєкт № 1008), попри численні заклики ветувати законодавчий акт.

7 листопада 2019 року закон набув чинності, спричинивши низку істотних змін в українській системі правосуддя.

Насамперед, припинилися повноваження поточного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (з цього приводу ексчлени Комісії звернулися до суддів з листом).

Новий склад ВККС оберуть на конкурсі, який проведе Вища рада правосуддя. Її склад зменшиться з 16 до 12 членів.

На посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може претендувати громадянин України, який володіє державною мовою, має повну вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років, належить до правничої професії та є політично нейтральним.

У конкурсну комісію увійдуть три члени Ради суддів України і три експерти, запропоновані міжнародними організаціями.

Якщо раніше до Комісії входили вісім суддів і по два представники від Державної судової адміністрації, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, адвокатури та вищих юридичних навчальних закладів, то до нового складу адвокати і науковці вже не потраплять.

Новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має бути сформований протягом 90 днів.

І вже нові члени ВККС протягом двох місяців мають удвічі зменшити кількість суддів Верховного Суду: з 200 до 100. Відбір має проводитися за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності.

Останнім днем роботи судді Верховного Суду, який не пройшов процедуру відбору, є дата, зазначена у рішенні Вищої ради правосуддя. Ці судді можуть бути переведені до відповідних апеляційних судів з урахуванням рейтингу, сформованого за результатами відбору.

У НААУ зазначають, що зменшення кількості суддів ВС негативно позначиться на праві громадян на доступ до суду, адже навіть із нинішнім складом суд не справляється із напливом справ. Припускається запровадження так званих касаційних фільтрів, коли колегія суддів буде приймати суб’єктивне рішення про допуск чи не допуск касаційної скарги від людини. Таким чином 90% касацій буде повернуто без розгляду і без відкриття касаційного провадження.

Ще одна новела закону – Комісія з питань доброчесності та етики (КПДЕ). Комісія буде колегіальним органом і діятиме при Вищій раді правосуддя.

До її складу увійдуть три члени ВРП і три міжнародні експерти. Міжнародні експерти входитимуть до складу комісії протягом шести років, кожен з них призначатиметься на два роки з можливістю перепризначення.

Основним завданням Комісії є оцінка відповідності члена або кандидата (під час спеціальної перевірки) до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України принципам добросовісності та етичних норм судді. КПДЕ зможе вносити подання про звільнення ВККС і ВРП.

Протягом шести років з дня набрання чинності Законом, КПДЕ уповноважена притягувати суддю Верховного Суду до відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками.

Окрім того, Комісія має протягом 30 днів з дня її утворення перевірити членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду).

Серед інших змін, передбачених законодавчим актом:

зменшення посадового окладу суддів ВС з 75 до 55 прожиткових мінімумів;

ВРП зможе розпочати дисциплінарне провадження щодо судді на основі анонімного повідомлення. Строк здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 60 днів;

ВККСУ протягом двох місяців з дня формування її нового складу, завершує процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року;

суддівська винагорода встановлюється за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання;

під дію Закону України «Про очищення влади» потрапляють тепер керівники Державної судової адміністрації та ВККСУ, які обіймали посади з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року.

Зазначимо, новий закон гостро розкритикували і українські, і міжнародні фахівці.

Варто додати, що Моніторинговий комітет Парламентської асамблеї Ради Європи запросив думку Венеціанської комісії щодо законопроєкту. Оцінити документ Венеціанська коміся має у грудні цього року.

У НААУ попереджують, що наслідком ігнорування висновків Венеціанської комісії може стати скорочення європейських інвестицій у проекти, пов’язані з євроінтеграцією.