Першої щорічної доповіді Вищої ради правосуддя про стан забезпечення незалежності суддів в Україні

23 лютого 2018 року відбулась презентація першої щорічної доповіді Вищої ради правосуддя про стан забезпечення незалежності суддів в Україні. Крім того, на заході обговорювались повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності судової влади в Україні, а також були заслухані доповіді міжнародних експертів щодо розуміння незалежності суддів у практиці ЄСПЛ, в тому числі у рішеннях щодо України.

На заході були присутні Ігор Бенедисюк (Голова ВРП), Валентина Данишевська (Голова Верховного Суду), Вадим Беляневич (заступник Голови ВРП), Дануте Йочієне (суддя Конституційного суду Литви, міжнародний експерт Ради Європи), Костянтин Красовський (керівник головного департаменту  правової політики Адміністрації Президента), Сергій Пєтухов (заступник міністра юстиції), Володимир Кравчук (президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України, суддя Верховного Суду), Дмитро Третьяков (старший юрист, несудовий доповідач по Україні, голова відділу фільтраційної секції Секретаріату ЄСПЛ) та багато інших суддів, юристів, експертів, представників громадськості.

Розпочав цей захід Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк. За його словами, доповідь про стан незалежності суддів є саме звітом, оскільки ті великі повноваження, що має Вища рада правосуддя і взагалі суд, це не лише повноваження для того, щоб їх мати, а й для того, щоб бути підзвітними. І ця доповідь є, перш за все, звітом судової системи про той стан незалежності суддів, який існує на сьогоднішній день.

Окрім цього, пан Бенедисюк зазначив: «Що можна сказати про стан незалежності суддів? Я думаю, що із нашого сьогодення видно, що продовжується, на жаль, як фізичний вплив з боку окремих осіб, так і політичний вплив на суддів з боку державних високопосадовців. Яскраві факти підтверджують ці слова. Наприклад, декілька днів потому, коли судом було прийнято рішення, яке «декому» не сподобалось, була знята охорона суду». В даному випадку, Голова ВРП недвозначно натякає на той випадок, коли 19 лютого цього року з Шевченківського районного суду м. Києва було знято судову охорону. Ряд авторитетних джерел пов’язують цю подію із тим, що за декілька днів до цього суддя того ж Шевченківського райсуду відпустив на поруки народних депутатів чоловіка, який 15 лютого під час сутички між націоналістами та «прихильниками» одеського мера Труханова  під будівлею суду стріляв у поліцейського. Після цього обурений такий рішенням очільник МВС Арсен Аваков опублікував у себе на фейсбуці «гнівний допис», де заявив, що внесе проект постанови КМУ про зняття охорони судів з боку Нацгвардії та Нацполіції. Проте охорону з суду було знято того ж дня, навіть без прийняття відповідної постанови. Отже, слова голови ВРП про тиск на суддів з боку органів виконавчої влади дійсно мають за собою реальне підґрунтя.

Також Ігор Бенедисюк навів статистику звернень суддів до ВРП щодо захисту їх незалежності: «За минулий рік до ВРП надійшло близько 330 таких звернень. Однак половина із вже розглянутих цих звернень не пов’язана із тиском на суддів, а це є лише оцінка суддями виступів в ЗМІ або певних повідомлень, в яких були згадані їхні імена в негативному ключі. Тобто це є така ситуація в країні, яку судді мають спокійно сприйняти та продовжувати свою діяльність далі», - зазначив пан Голова ВРП.

Пізніше в рамках цієї проблематики на заході зайшла мова про те, що українські високопосадовці дуже часто надають неприйнятні коментарі щодо суддів, здійснюючи таким чином на них певний тиск. З цього приводу міжнародний експерт Олександр Овчінніков поділився досвідом того, якою є ситуація з тиском на суддів в Європі. «Безумовно, така країна, як Франція є розвиненою демократією, але й там не проходить жодного тижня, коли немає певного тиску на суддів. Також у Франції є перед судами і демонстрації, і пікети, і є коментарі, які є зовсім неприпустимі, і які робили в свій час навіть Франсуа Оланд та Ніколя Саркозі. Звичайно це все неприйнятно. Але треба, можливо, на це інакше дивитись адже всі ці події є частиною демократії. Варто зауважити, що я дуже багато подорожую і буваю в різних країнах, і можу вас запевнити, що в деяких країнах критики суддів немає. Але чи є це доброю ознакою судової влади та взагалі демократії?», - зауважив пан Овчінніков.

«Я погоджуюсь із тим, що нас, суддів, мабуть, є за що критикувати, в тому числі за рішення, які багато хто називає сумнівними. Кожен може критикувати суд, але всі повинні правильно виконувати свої обов’язки», -зазначив пан Бенедисюк, завершуючи свій виступ. Його тезу продовжила Голова нового Верховного Суду Валентина Данишевська, яка наголосила на необхідності ведення роботи у напрямку незалежності судів та суддів: «Незалежності суддів хочуть всі, спитайте будь-кого, але це бажання в Україні є особливим. В нас кожен хоче, щоб суд був незалежним, але саме від його опонента. Тому коли йдеться про тебе самого, ти хочеш щоб суд ухвалив рішення за будь що на твою користь. І не погоджуєшся, коли це відбувається не так. Влада, держава, повинні змалечку виховувати людей таким чином, щоб навіть бажання не було певним чином впливати на суддів».  Окрім цього, пані Данишевська наголосила та тому, що, окрім зовнішньої незалежності є ще незалежність внутрішня:  те, як суддя сам сприймає свій статус. Вона запропонувала опрацювати питання внутрішньої незалежності суддів при підготовці наступного звіту.

Надалі заступник Голови ВРП Вадим Беляневич перейшов безпосередньо до аналізу підготовленої доповіді Вищої ради правосуддя, з якою можна ознайомитись за посиланням. З огляду на надто великий обсяг цієї доповіді (більше 200 стр.) пан Беляневич під час свого виступу виділив лише її найбільш важливі аспекти. Зокрема, він зупинився на таких ключових проблемах судової влади, як дефіцит кадрів судової системи, нерівна оплата праці суддів, проблема розгляду дисциплінарних скарг (велика кількість яких знижує ефективність дисциплінарної процедури), проблема недотримання строків кваліфікаційного оцінювання суддів, вже згадана вище проблема неповаги до суддів з боку органів інших гілок влади та деякі ін. Крім того, в доповіді ще міститься план дій щодо посилення незалежності суддів, звіт міжнародного експерта Ради Європи Дануте Йочієне та пропозиції Ради суддів до робочого варіанта цієї щорічної доповіді.

Із різкою критикою щодо доповіді ВРП виступив член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда. За його словами, доповідь вийшла однобокою, де багато питань просто вирвані з контексту. «З огляду на це, - додає пан Куйбіда, - ГРД вже анонсувала підготовку альтернативної доповіді, в якій основна увага буде приділятись не проблемам законодавства, а окремим фактам».  В якості прикладу недосконалості та однобокості доповіді від ВРП Роман Куйбіда зазначає, що в ній не взяті до уваги не зовсім «приємні» оцінки поважних міжнародних організацій щодо конкурсу до ВС, зокрема, ЄС, посольства США в Україні, країн «Великої сімки». Відповідаючи на такий «випад» з боку ГРД, Вадим Беляневич зазначив, що ВРП була завжди прихильником не контраверсії, а співпраці. А тому він запросив всіх охочих, в тому числі ГРД, приєднатись до підготовки наступної доповіді від ВРП в 2018 році. 

Суддя Верховного Суду, Президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Володимир Кравчук зауважив, що доповідь є занадто довгою, тому її слід було розділити на окремі блоки, де б розглядались схожі за тематикою питання. Крім того, пан Кравчук втрутився у суперечку між представниками ГРД та ВРП, дипломатично зазначаючи, що необхідності створення альтернативної доповіді немає, проте наступна доповідь має бути підготовлена із максимальним задіянням усіх учасників процесу, в тому числі, й громадськості.

В другій частині презентації виступили  міжнародні фахівці Дануте Йочієне та Дмитро Третьяков, які розповіли про стандарти Ради Європи, практику ЄСПЛ, в тому числі у справах щодо України, які стосуються питання незалежності суддів. Завершуючи свій виступ, пані Йочієне наголосила на тому, що для обговорення проблеми є непогані основи, присутня відповідна практика ЄС, проте основні важелі щодо впливу на питання порушення незалежності суддів є лише у органів влади.

Продовжуючи дискусію щодо проблеми впровадження європейських стандартів в українську судову практику, Володимир Кравчук зазначив, що всі ці вищезгадані європейські стандарти,  рекомендації в нашій державі наражаються, так би мовити, на наші «українські реалії». «Буд-який суддя може зараз, бачучи в залі судового засідання непорядок, відчуваючи умови небезпеки – практично кожна резонансна справа, може сказати, що він не може розглядати цю справу, адже з погляду стороннього спостерігача він не може вважатись незалежним, і він заявляє самовідвід. Якщо ми підемо цим шляхом, в нас просте не буде кому справи розглядати. Тому Україна і  країни, де критики суддів взагалі нема, і демонстрації ближче, ніж за 50 метрів до суду не проводяться, мають зовсім різне суспільно-історичне тло, через яке ці стандарти мають оцінюватись», - сказав Володимир Кравчук.

Після того Президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України озвучив пропозицію, за допомогою якої можна виходити з цієї ситуації. «Мені здається, що варто подумати над тим, щоб наше реагування мало індивідуальний контекст. Тобто, в кожного порушення є свій «автор». Адже всі ці заходи не відбуваються без конкретного замовника, виконавця і т ін. Тому час заяв таких, що «хтось собі дозволяє щось в суді, має минати. Можливо, зараз вже є сенс переходити на імена, встановлювати конкретних винуватців, домагатись конкретної індивідуальної відповідальності тих, хто це організовує? Якщо прокуратура не справляється, то будь-яка скарга на прокурора може мати своє завершення: або суд, або ВРП. Якщо прокурор не забезпечує належне досудове розслідування за результатами заяви судді, по якій є рішення ВРП, чітко встановлено, що це є тиск на суддів і нема розслідування, то, давайте звертатись із заявою до КДК прокурорів про притягнення прокурорів до відповідальності», - завершив свою промову Володимир Кравчук.

Підсумовуючи репортаж із заходу, можна сказати, що презентація вийшла доволі цікавою, принаймні лише тому, що це була саме перша щорічна доповідь від ВРП про стан незалежності суддів в нашій країні. Серед учасників заходу були в основному судді, вітчизняні та міжнародні фахівці з питання правосуддя, представники громадськості. Саме між останніми в особі ГРД та ВРП прослідковувалось вже звичне протистояння. Як можна було побачити, представник ГРД досі скептично висловився  щодо роботи державних органів, задіяних в сфері правосуддя. Чи є це здоровою критикою державного органу, доповідь якого дійсно є однобокою або навпаки, підтримуючи свій імідж, члени ГРД свідомо перебільшують із критикою? На це питання можна буде спробувати відповісти після того, як ГРД опублікують остаточний текст своєї альтернативної доповіді.