Визначено порядок розкриття приватним виконавцям банківської таємниці

Національний банк України оновив діючі норми Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємницю. Відповідні зміни затверджені постановою Правління Національного банку від 4 грудня 2017 року № 124 і набирають чинності з 1 січня 2018 року.

 Також НБУ врегулював питання розкриття банками в електронному вигляді інформації, яка містить банківську таємницю, особливості надання банками інформації, яка містить банківську таємницю, НАБУ та приватним виконавцям і врегулював застосування печаток у зв’язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями».

 Документ встановлює, що письмовий запит (дозвіл) фізичної особи – клієнта банку підписується цією особою. Її підпис засвідчується підписом керівника банку чи у повноваженою ним особою або нотаріально.

 Письмовий запит юридичної особи підписується керівником або у повноваженою ним особою. Якщо запит надається уповноваженою особою, то обов’язково нього додається документ, який підтверджує повноваження цієї особи на підписання запиту.

 Також постанова визначає, що вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам частини другої статті 62 Закону про банки та містити найменування/прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта.

 Банки надають на адресу вповноваженого державного органу інформацію, що містить банківську у таємницю, у паперовому або електронному вигляді.

 У разі надання інформації в електронному вигляді обов’язковим реквізитом електронного документа банку є електронний підпис повноваженої особи, прирівняний законом до власноручного підпису. Передавання інформації здійснюється в зашифрованому вигляді та/або захищеними каналами зв’язку згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку з питань інформаційної безпеки

 Банки надають інформацію стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу за вимогою органів прокуратури України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України і Антимонопольного комітету України.

 Попередні вимоги правил не поширюються на випадки надання про фінансові операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та інформації про відкриття (закриття) рахунків платників податків – центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

 Окрім того, банк зобов’язаний надати інформацію органам державної виконавчої служби і приватним виконавцям в обсязі, порядку та у випадках, визначених у статті 62 Закону про банки.

 Вимога приватного виконавця на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна: містити вихідний номер, дату складання, адресат (банк), прізвище, ім’я, по батькові приватного виконавця, його адресу; бути надана за підписом приватного виконавця, скріпленого печаткою; містити передбачені Законом про банки підстави для отримання цієї інформації; містити посилання на норми закону, відповідно до яких приватний виконавець має право на отримання такої інформації.