Відбувся V Міжнародний судово-правовий форум

14 червня 2017 року розпочав роботу V Міжнародний судово-правовий форум, організований газетою «Юридична практика» спільно з Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Координатором проектів ОБСЄ в Україні.

Форум є майданчиком для фахових дискусій і обміну думками у професійній юридичній спільноті – між суддями, адвокатами, прокурорами, представниками юридичного бізнесу, органів влади, відомими вченими, вітчизняними і міжнародними експертами-правниками.

Захід присвячено обговоренню тих знакових змін, які відбулися у судовій системі України протягом останнього року: набули чинності конституційні зміни в частині правосуддя та нові закони України «Про судоустрій і статус суддів» і «Про Вищу раду правосуддя», на черзі імплементація новацій Основного Закону в частині діяльності Конституційного Суду України, прокуратури, внесення змін до процесуального законодавства і закону про адвокатуру й адвокатську діяльність, добігає фінішу конкурс до Верховного Суду.

З вітальним словом до учасників форуму звернулись Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков та шеф-редактор газети «Юридична практика» Рустам Колесник. Зокрема, Ігор Бенедисюк нагадав, що протягом року, який сплинув з часу попереднього форуму, багато чого змінилося, тому є можливість підбити певні підсумки, а також обговорити нові виклики та завдання.

«Маю надію, що ви бачите: зміни, які відбуваються, – це комплексна, напружена, узгоджена робота не лише судової влади, а й між іншими органами влади, і вона приносить результати», – зазначив Ігор Бенедисюк. Крім того, Голова ВРП висловив переконання, що «комплексний підхід до вирішення не лише судових проблем, а й усіх проблем, які накопичувались у державі, обов’язково дасть результат».

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков привітав учасників заходу і побажав отримати насолоду від професійного спілкування. Водночас зауважив, що дуже хотів би сьогодні оголосити результати конкурсу до Верховного Суду, однак доведеться ще трохи зачекати, бо не все залежить лише від ВККСУ. 

Шеф-редактор газети «Юридична практика» Рустам Колесникпобажав учасникам форуму, щоб зміни, які нині відбуваються в судовій системі України, були останніми, і головне – щоб вони були на краще.

Із вступною промовою до учасників V Міжнародного судово-правового форуму звернувся заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи, секретар Конституційної комісії Олексій Філатов.

Доповідач нагадав, що реформа системи правосуддя, яка триває в Україні, містить три складові: інституційну, процедурну і кадрову.

«За кожним із цих напрямів є свій прогрес: внесено зміни до законодавства; на конституційному і законодавчому рівні перезавантажено або створено нові інституції, зокрема переобрано склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції, а цього року утворено Вищу раду правосуддя; розпочато кваліфікаційне оцінювання суддів та добігає кінця конкурс на посади суддів Верховного Суду», – поінформував Олексій Філатов, водночас наголосивши, що процесуальна складова залежить зараз від спроможності парламенту, до порядку денного якого включено законопроект щодо внесення змін до процесуального законодавства.

Крім того, Олексій Філатов зазначив: «Дуже важливо, що на рівні Конституції були запроваджені принципово нові засади побудови системи правосуддя – незалежність, деполітизація та відповідальність. Зокрема, запроваджено ряд запобіжників, які віддаляють інститути системи правосуддя від політичних органів і виконавчої влади. Крім того, систему правосуддя на рівні Конституції фактично визначено у складі трьох елементів: суд, прокуратура і адвокатура».

Олексій Філатов нагадав, що правосуддя – це не лише судова система, це більш складний організм, трьома складовими якого є суд, адвокатура та прокуратура. Правосуддя зможе належно функціонувати лише тоді, коли належно функціонуватимуть та взаємодіятимуть усі три інституції.

«Для їх ефективної взаємодії потрібні кілька передумов: усі три елементи мають функціонувати на однакових засадах (це стосується правил судового процесу,доступудо професії, етики, засад відповідальності), а такожпрацювати на спільну мету, на виконання завдання правосуддя – ефективногозахиступрав і свобод людини відповідно до принципу верховенства права», – переконаний О.Філатов.

Єдині засади і єдину мету для суду, адвокатури і прокуратури, на думку Олексія Філатова, може забезпечити єдина правнича професія. «Йдеться не про повну уніфікацію всіх правил та стандартів для суддів, адвокатів і прокурорів, а про єдність засад, про те, що всі учасники судового процесу мають діяти перш за все на виконання завдання і в інтересах правосуддя, вже в другу чергу – на виконання завдань, які їм диктує роль адвоката, прокурора чи судді», – уточнив доповідач.

«Інститути – це, врешті-решт, люди. Тому ці три елементи системи правосуддя – суд, прокуратура й адвокатура – будуть належно функціонувати і – головне – взаємодіяти тоді, коли ці люди незалежно від ролі судді, адвоката, прокурора діятимуть у межах спільної філософії. Підвалини спільного світогляду, спільної філософії, якою керуватимуться ті, хто належить до правничої професії, має закладати правнича освіта», – зазначив О.Філатов.

У рамках першої сесії судово-правового форуму учасники мали нагоду ознайомитись із новаціями судової реформи в Україні. Так, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Віктор Кривенко розповів про зміни у сфері конституційного судочинства. Зокрема, В.Кривенко звернув увагу на новий інститут конституційної скарги та повідомив, що на сьогодні до КСУ вже надійшло на розгляд понад 100 скарг від фізичних та юридичних осіб. Доповідач акцентував увагу учасників форуму на необхідності прийняття нового закону України про Конституційний Суд, на який очікує все суспільство.

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюку своєму виступі зосередився на одному з ключових напрямів діяльності ВРП – забезпеченні незалежності суддів. На думку І.Бенедисюка, це є головним завданням не лише для суддів, а й для всієї юридичної спільноти.

Одним із першочергових завдань Ігор Бенедисюк визначив не відновлення, а створення авторитету судової влади. На його думку, нині спостерігаються позитивні тенденції в суддівському корпусі, так само як і в законодавчому полі, в якому зараз працюють судді.

«Щоб суддя відчував себе незалежним, має бути захист на рівні судової системи, судді самі мають себе захищати, а для цього їх має об’єднати єдина правнича професія – вони мають відчувати себе частиною системи», – зазначив Ігор Бенедисюк. 

«Сподіваюсь, що завдяки запровадженню єдиного Верховного Суду ми будемо відчувати плече один одного і самі ж будемо захищати свої інтереси, щоб мати судову незалежність», – сказав Ігор Бенедисюк.

Голова Вищої ради правосуддя наголосив, що обов’язковою складовою незалежності судової влади є високий професіоналізм суддів. Водночас зауважив, що одним із завдань Вищої ради правосуддя є наповнення судової системи якісними кадрами.

«Високий професіоналізм судді – це не лише його право, а його обов’язок, і за ним зараз слідкуватимуть багато органів, і це певний аргумент для суддів, щоб підвищувати свій рівень», – зазначив Ігор Бенедисюк.

Ще одною складовою незалежності суддів Ігор Бенедисюк назвав питання захисту суддів та поінформував про хід підготовки Положення про охорону судів: «На сьогодні вже прийнято постанову Кабінету Міністрів України про порядок охорони судів, сподіваємось, що найближчим часом ми зможемо організувати належну охорону судів силами Національної гвардії та Національної поліції».

Крім того, Ігор Бенедисюк розповів, що Вища рада правосуддя запровадила широке міжнародне співробітництво, зокрема досягнуто домовленостей про співпрацю з Генеральною Асамблеєю Європейської мережі рад юстиції, налагоджено двосторонні стосунки з радами магістратури Італії, Польщі, Молдови, Португалії. «Як виявилось, європейські ради магістратури мають ті самі проблеми, які постають і перед Вищою радою правосуддя, тож така співпраця дасть змогу виробити спільні підходи до вирішення актуальних питань та покращити якість діяльності ВРП», – висловив сподівання Ігор Бенедисюк.

«Доки всі ми – судді, адвокати, науковці – не об’єднаємося задля створення незалежної судової влади, сама судова влада не відбудеться» – підсумував Ігор Бенедисюк.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков ознайомив учасників форуму з новими принципами формування суддівського корпусу на прикладі конкурсу до Верховного Суду. Голова ВККСУ нагадав, що вперше в історії України склад Верховного Суду формується на конкурсних засадах, а до участі в конкурсі допущені не лише судді, а й представники інших юридичних професій – адвокати та науковці.

Сергій Козьяков навів статистичні дані щодо конкурсу до Верховного Суду, зокрема зазначив, що подали документи 846 осіб, до конкурсу допущені 630 кандидатів, а після останнього етапу залишився лише 381 кандидат, з яких 70% – судді, а 30% – адвокати та науковці.

Виступ Голови Верховного Суду України Ярослава Романюка було присвячено питанням офіційного тлумачення законів. На думку доповідача, тлумачення законів – звичайне завдання суду. На підтвердження цього Я.Романюк зазначив, що у процесуальних кодексах міститься понад 1000 диспозитивних норм, які суд має витлумачити під час розгляду справи.

Водночас Ярослав Романюк зауважив: «У кожній життєвій ситуації суд має сам визначитись, як тлумачити норму закону. Повинен бути максимальний суддівський розсуд, щоб надати оцінку нормі закону і застосувати її».

Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко у своїй доповіді порушила тему законодавчого врегулювання питання незалежності суддів, розповіла про роль РСУ в забезпеченні незалежності суддів. Крім того, зупинилась на проблемних питаннях функціонування судової системи в Україні, зокрема на питанні забезпечення охорони судів, випадках тиску на суддів. 

Загалом упродовж двох днів учасники заходу обговорять головні здобутки судової реформи і подальші кроки у цьому напрямі, проаналізують тенденції актуальних практик (податкових, трудових, банківських спорів та спорів із митницею, кримінальної відповідальності, захисту права власності та банкрутства), ознайомляться із міжнародним досвідом функціонування інституту конституційної скарги, а також у рамках панельних дискусій шукатимуть відповіді на концептуальні питання: «Чи виправдалися очікування бізнесу від судової реформи?» й «У чому полягає нова філософія судової комунікації?».