За яких умов може продовжуватися судова реформа в Україні

Департамент правосуддя та правової співпраці при Генеральному Директораті з прав людини та верховенства права Ради Європи оцінив два, нещодавно прийняті Конституційним Судом України рішення, а саме: № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року та № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року. Про це йдеться у листі Голови Департаменту Ханне Юнкер до Конституційного Суду України.

Вказану оцінку розробив залучений Департаментом міжнародний експерт, який вивчає рішення Конституційного Суду України та їхню відповідність європейським стандартам щодо функціонування та організації судової влади, а також рекомендаціям, викладеним у Висновку Венеційської Комісії CDL-AD(2019)027-e «Про правову базу в Україні, що регулює діяльність Верховного Суду та органів судового самоврядування», прийнятому 9 грудня 2019 року.

У вказаному документі, зокрема, йдеться про те, що обидва рішення КСУ стосуються деяких ключових проблем, порушуваних Європейською комісією за демократію через право та підкреслюють важливість її Висновку.

Також зазначено, що Рішення Конституційного Суду України чітко вказують, що судова реформа може продовжуватися лише за умови, що вона не суперечить Конституції та враховує провідні європейські стандарти у цій галузі. Відтак у перспективі поточної судової реформи рішення Конституційного Суду України вимагають від влади чіткого бачення напряму, пріоритетності та подальших кроків, які слід здійснити.

Висновок Департаменту правосуддя та правової співпраці при Генеральному Директораті з прав людини та верховенства права надає органам виконавчої та законодавчої влади України цінну можливість переглянути деякі пункти планованої реформи, що може виявитися проблематичним у контексті незалежності судової влади.

Також в документі зазначається про можливість залучення суддів та представників громадянського суспільства для всебічної дискусії з метою окреслити спектр необхідних реформ та чітко відокремити їх від тих, що можуть завдати судовій владі шкоди.