Набув чинності закон про державну мову

16 липня 2019 року набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Законодавчий акт набув чинності через два місяці після опублікування його в газеті «Голос України». Водночас низка норм законодавчого акту стають чинними у термін від шести місяців до 5 років.

25 квітня 2019 року народні депутати схвалили Закон України про українську державну мову. Закон серед іншого передбачає обов’язковість використання української мови у публічному просторі, державному і комунальному секторах, транспорті, закладах харчування, у медичній сфері, в освіті, театральних виставах, дубляжах кіно, на телебаченні, в Інтернеті, друкованих ЗМІ.

Водночас вимога не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди. 

Українську мову повинні обв’язково знати, серед інших: державні службовці; депутати всіх рівнів; особи начальницького (середнього і вищого), рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів; посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання; судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі; члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; члени Вищої ради правосуддя; адвокати та нотаріуси.

У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Порушення мовного законодавства каратиметься штрафами – відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для чиновників та державних службовців передбачені штрафи у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 6800 грн), працівників у сфері культури та освіти – від 200 до 300 мінімумів (до 5100 грн), а для журналістів – від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів (до 8500 грн).

Закон встановлює, що Кабінет Міністрів України затверджує Державну програму сприяння опануванню державної мови. Держава організовуватиме курси української мови для дорослих та забезпечуватиме можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Особи, які захочуть набути громадянство України, складатимуть іспит на рівень володіння державною мовою.

Вимоги до іспиту визначатиме Національна комісія зі стандартів державної мови. До Нацкомісії входитиме 9 членів, яких призначатиме та звільнятиме Кабмін. Серед інших повноважень Комісії є затвердження правопису української мови та змін до нього, української термінології та стандартів транскрибування і транслітерації.

Військовослужбовці, у тому числі іноземці та особи без громадянства, мають право на набуття громадянства України без іспиту. Однак вони зобов’язані опанувати державну мову упродовж одного року.

Також запроваджується посада Уповноваженого із захисту державної мови. Цей чиновник серед іншого розглядатиме скарги на недотримання вимог законодавства про державну мову та штрафуватиме порушників.

Понад 50% назв друкованих ЗМІ має бути українською мовою, веб-сторінки мають автоматично завантажуватися українською мовою. Українська версія сайтів має бути за обсягом не меншою, аніж іноземна.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зазначає, що з 16 липня уся передвиборна агітація має виконуватися українською мовою: ролики, що транслюються на телебаченні, радіо, розміщуються на носіях зовнішньої реклами, поширюються у вигляді листівок і газет або в мережі Інтернет.

Варто додати, що Закон про мову оскаржують у Конституційному суді України.