У Нацполіції висловилися за внесення змін до КПК щодо проведення слідчих дій

Під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів голова Нацполіції Сергій Князєв звернувся з пропозицією термінового внесення деяких змін до оновленого кримінального процесуального законодавства. Про це повідомляє прес-служба МВС.

Глава Нацполіції зазначив, що 3 жовтня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Прийнятий законопроект вніс зміни і до Кримінального процесуального кодексу, тим самим спричинивши виникнення різноманітних ризиків для діяльності правоохоронної системи.

Так, відповідно до цих змін, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК), а також про проведення процесуальних слідчих дій повинні вноситися юридичними особами, що у випадку з поліцією – передбачено виключно щодо обласних главків поліції.

Зокрема, слідчі підрозділи позбавлені можливості звертатися до місцевого суду для отримання дозволу для проведення обшуку, тимчасового вилучення майна, накладення арешту, обрання запобіжних заходів. Відтак співробітники всіх слідчих підрозділів обласної поліції будуть зобов’язані звертатися з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише в один суд, розташований за місцем розташування Головного управління Національної поліції в окремій області.

«Як приклад: всі слідчі підрозділи міста Києва та Київської області повинні звертатися виключно до Шевченківського районного суду міста Києва – за місцем розташування юридичних осіб поліції в місті Києві та Київській області. Цим же судом будуть розглядатися всі клопотання слідчих СБУ та ДФС», – наголосив Сергій Князєв, додавши, що це призведе до невиправданої витрати часу слідчим на отримання вказаних ухвал та значно збільшить навантаження на слідчих суддів місцевого суду.

Крім того, згідно зі статтею 242 (Підстави проведення експертизи) Кримінального процесуального кодексу України, слідчий позбавлений права призначення експертиз. Так, у 2016 році в Україні було зареєстровано 91,8 тисяч природних смертей, за фактами яких розпочато кримінальні провадження і призначалися експертизи слідчими. Зокрема, у Києві і Київській області слідчі призначали проведення 11,5 тисяч експертиз для встановлення причин смерті у таких провадженнях. Проте нова редакція вказаної статті  значною мірою обмежить слідчого в самостійності прийняття рішення та знизить ефективність проведення досудового розслідування.

За словами Сергія Князєва, сьогодні у провадженні слідчих підрозділів Національної поліції перебуває понад мільйон кримінальних проваджень. З цієї кількості особі повідомлено про підозру лише у 6,6 тисячах випадків. Внесені до КПК зміни призведуть до порушення конституційних прав сторін кримінального провадження, зокрема – права на судовий захист.

При відсутності перехідних положень в частині прийняття рішення у кримінальних провадженнях, розпочатих до вступу в дію Закону, підлягають одночасному закриттю як мінімум 700 – 800 тисяч кримінальних проваджень. 

«Якщо їх не виправити (авт. - зміни до КПК) та не внести до 15 березня зміни до закону – це паралізує роботу правоохоронної системи», – підкреслив Сергій Князєв.

Він додав, що подібна негативна практика закриття проваджень гарантовано спричинить значне зростання кількості звернень громадян України про відновлення порушених прав до Європейського суду з прав людини.