Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У рамках проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» відбулась заключна конференція за участю провідних національних та міжнародних науковців, експертів, правників та представників державної влади. На конференції було підбито основні підсумки та проаналізовано поточні та очікувані результати роботи Проекту в Україні, оцінено та висвітлено основні зміни, що відбулись в сфері юстиції за останні роки.
Під час прес-брифінгу перед початком конференції своїми думками з цього приводу поділились Сергій Петухов, заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції, Сергій Козьяков, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Довидас Віткаускас, керівник Проекту. Всі спікери звернули увагу на необхідність співпраці усіх органів юстиції в Україні та неможливість досягнення позитивного результату без такої комунікації.
Зокрема, представник Міністерства юстиції Сергій Петухов зауважив, що, говорячи про реформу у сфері юстиції, не потрібно обмежуватись лише конкурсом до Верховного Суду, до неї відносяться також і реформування судової системи загалом, виконавчої служби, прокуратури, зміни всередині Міністерства юстиції, в системі суддівського та адвокатського самоврядування, зміна процесуального та матеріального законодавства, введення нових інститутів тощо.
Щодо детальних змін, які відбулись у сфері юстиції, С. Петухов зазначив такі:
Головним партнером у даній реформі виступив саме Проект ЄС, який надавав різноманітну експертну підтримку на всіх етапах проведення реформи у сфері юстиції, яка була спрямована на запозичення та імплементацію досвіду зарубіжних країн в законодавство України.
Про судову реформу та її проміжні результати й досягнення більш детально розповів Сергій Козьяков. Так, в ході цієї реформи відбулось декілька знакових подій, основною серед яких стало обрання з більш ніж тисячі кандидатів 120 переможців, які невдовзі займуть суддівські крісла у новому Верховному Суді. Це був перший за всю історію незалежності дійсно відкритий конкурс до найвищої судової установи України, який відбувався в умовах кризового менеджменту, зокрема через брак часу, визначеного законодавцем.
Окрім цього, голова ВККС звернув увагу на унікальність реформи, що наразі проводиться в нашій країні, по відношенню навіть з іншими високорозвиненими країнами Європи. Саме в Україні вперше було проведено настільки комплексне та професійне психологічне тестування кандидатів на посаду суддів Верховного Суду, що складається з 4 психологічних тестів та тесту на IQ, якого в інших країнах немає.
Як зазначив Сергій Козьяков, по одному з тестів, які проводились в межах психологічного оцінювання, достовірність становила 96%, що є більшою ніж навіть у проходженні поліграфу («детектору брехні»). Оскільки правилами не передбачалась можливість використання поліграфу, він не застосовувався при тестуванні кандидатів у судді Верховного Суду. «Однак можливо, коли буде конкурс в антикорупційний суд, він (поліграф) буде там застосовуватись», - завершив спікер.
Щодо допомоги ЄС у проведенні реформи, то Голова ВККС зауважив, що вона відбувалась не лише на етапі безпосередньої реалізації стратегії у вигляді експертної допомоги при підготовці тестів та практичних завдань, але й на етапі висвітлення та демонстрації основних результатів шляхом проведення інформаційних заходів та підготовки матеріалів для донесення до громадськості суті, завдань та впливу проведених змін.
Окремим етапом судової реформи є добір суддів у місцеві суди, який було проведено з більше ніж 4000 кандидатів і є однозначно рекордним для України. Так, наразі обрані комп’ютерною системою 700 «переможців» проходять психологічне оцінювання, результати якого повинні стати відомі через декілька днів.
Керівник Проекту Довидас Віткаускас зауважив, що саме поняття «сектор юстиції» за останні три роки в країні розвинулось, і наразі уже спостерігається системність та взаємовідносини між різними інституціями. «В правовій спільноті без якісної роботи адвокатури не може бути і справедливого суду. І справедливий суд, навіть якщо він є якісним з точки зору процесу, не може мати практичного ефекту, якщо рішення судів не виконуються», - зауважив він.
До того ж, як заявив керівник Проекту, країни Євросоюзу досить пильно слідкують за судовою реформою, що проводиться в Україні, оскільки саме тут вперше впроваджуються окремі інструменти. «В такому плані Україна може стати новим стандартом для реформування судової влади в інших країнах, включаючи країни Євросоюзу», - зауважив Довидас Віткаускас.
Однак під час проведення судової реформи існували і певні труднощі. По-перше, це відсутність співпраці між окремими органами юстиції, а по-друге, недостатній розвиток електронних систем, що полягає не лише у веденні окремих реєстрів, а й пов’язана і з співпрацею та спільною роботою по послугах, які повинні бути максимально доступними для простих громадян.
Окреме питання, що виникло під час дискусії, це фінансова складова судової реформи, а саме скільки коштів було виділено ЄС та витрачено по кожному із етапів. Як зазначив Сергій Козьяков, в грошовій формі ВККС кошти не отримувала, а підтримка надавалась у формі експертної допомоги. Довидас Віткаускас з цього приводу доповнив, що, наприклад, залучення міжнародних експертів та розробка матеріалів для психологічного тестування коштувало сотні тисяч євро, однак ці кошти не були спрямовані до ВККС чи інших державних органів України, а сплачувались безпосередньо експертам чи проводились через офіційні тендери.
Загалом спікери зазначили, що реформування системи юстиції відбувається досить вдало та прогресивно і вже є перші позитивні результати. Без сумніву, існують певні проблеми та недоліки, які будуть вирішені в ході діяльності окремих інстанцій, однак поки що судова реформа, що проводиться в Україні, є унікальним прикладом застосування різноманітних інструментів, випрацьованих міжнародною практикою та досвідом, і може стати стандартом реформування судової влади у майбутньому для інших країн.