Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання завдання Апеляційного суду Дніпропетровської області щодо проведення узагальнення судової практики на тему «Зловживання процесуальними правами: практика застосування новел цивільного процесуального законодавства», Кіровським районним судом м. Дніпропетровська здійснено вивчення та проведений аналіз судової практики із вищевказаного питання.
Метою даного узагальнення є виявлення та аналіз помилок.
Об’єктом узагальнення судової практики були рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з початку дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, а саме з 15.12.2017 до 01 липня 2018 року.
У ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, а саме з 15.12.2017 року в якості одного з принципів цивільного судочинства названий принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами. Реформування цивільного судочинства неможливе без вирішення проблеми зловживання цивільними процесуальними правами. У загальному вигляді можна сформулювати наступні види зловживань процесуальними правами в цивільному процесі:
1) зловживання правом на пред'явлення позову (подача завідомо безпідставного позову, зустрічного позову, за змовою сторін, до неналежного відповідача або неналежним позивачем та інших так званих «технічних» позовів);
2) зловживання правами, спрямовані на затягування строків розгляду справ (подача клопотання про зупинення провадження, безпідставне або повторне заявлення клопотань, залучення до участі у справі як можна більшої кількості учасників (співвідповідачів, третіх осіб));
3) умисні дії учасників фактичного характеру, спрямовані на затягування строків розгляду справи, ухилення учасника процесу від участі в судових засіданнях, наприклад, ухилення від отримання повідомлення про час судового засідання, імітація «хвороби» та інших «поважних причин» з метою відкладення судового засідання;
4) зловживання правами, які пов'язані з оплатою судових витрат;
5) зловживання правом на відвід судді;
6) неподання або несвоєчасне подання доказів тощо.
У новій редакції ЦПК передбачені шляхи протидії такому зловживанню. Відповідно до п.5 ч.5 ст. 12 ЦПК суд запобігає зловживанню учасниками судового процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов’язків.
Стаття 44 ЦПК під назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» крім загального правила про недопустимість зловживання процесуальними правами, передбачає, що в залежності від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
На недопущення зловживання процесуальними правами направлене положення ч. 4 ст. 135 ЦПК про те, що як захід забезпечення судових витрат суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов.
У ст. 141 ЦПК, яка присвячена питанню розподілу судових витрат між сторонами передбачено у ч. 9, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Частиною 1 статті 148 ЦПК передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 ЦПК України.
З часу дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, а саме з 15.12.2017 до 01 липня 2018 року в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебувало:
Так, суддею Кіровського районного суду м.Дніпропетровська було винесено ухвалу про повернення позовної заяви по справі 203/1296/18 (провадження 2/0203/758/18) за позовом Ізюмського Сергія Анатолійовича до Сегеди Валентина Івановича, Литвиненко Олени Юріївни про стягнення коштів.
13.04.2018 року до канцелярії Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов Ізюмського С.А. до Сегеди В.І., Литвиненко О.Ю. про стягнення коштів.
Згідно ч.2 ст.2 ЦПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 3 ст.2 ЦПК України визначено основні засади (принципи) цивільного судочинства, до яких згідно п.11 віднесено і неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З поданого 13.04.2018 року Ізюмським С.А. позову вбачається, що останнім заявлено вимоги до відповідача Сегеди В.І. про стягнення коштів в сумі 717352 грн., отриманих останнім в борг у позивача за розпискою від 24.03.2015 року.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з співвідповідача Литвиненко О.Ю. 5000 грн., як поручителя за укладеним 24.03.2015 року договором поруки в забезпечення виконання зобов’язань позичальника Сегеди В.І.
Поряд з цим, 17.04.2018 року позивачем до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська подано аналогічний позов до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з тих саме підстав (справа №203/1319/18, провадження №2/0203/763/2018).
Крім того, з позовної заяви вбачається, що при подачі останньої позивачем не було сплачено судовий збір.
Обґрунтовуючи подачу позову до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська позивач посилався на положення ч.1 ст.27 ЦПК України та його подачу до вказаного суду за зареєстрованим місцем проживання співвідповідача Литвиненко О.Ю. Проте, зазначеного у позові договору поруки від 24.03.2015 року, який би підтверджував наявність договірних відносин та підтверджував обґрунтованість пред’явлення позовних вимог до вказаного співвідповідача до позовної заяви не надано.
Вказані обставини в своїй сукупності суд розцінив, як зловживання позивачем своїми процесуальними правам з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями та зміни підсудності справи.
В зв’язку з чим та врахувавши приписи п.п.2,4 ч.2, ч.3 ст.44 ЦПК України, позовну заяву Ізюмського С.А. суд повернув заявнику.
Проблемних питань під час застосування судами заходів щодо запобігання зловживанню процесуальними правами та вжиття процесуальних дій, зазначених Цивільним процесуальним кодексом України у суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська не виникало.
В.о. голови
Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська Г.А. Підберезний
Виконавець:
Лютік Я.С.
_03_03.png)
